http://www.carpathia... onclick='window.open('/en/publication/print/207.htm','print','menubar=yes,scrollbars=yes,resizable=yes').focus();return false;'>http://www.carpathia... title='Print' align='absmiddle' border='0' hspace='5'>

Date: 18.01.06 12:38  

   У межах району знаходиться частина Українських Карпат, які в свою чергу входять у Карпатську гірську систему, що лежить на території шести країн світу-
Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії, Молдови, України. Гірські хребти простягаються з північного заходу на південний схід, в цьому ж напрямі збільшується їх висота, змінюється вигляд.
       Воловецький район розташований на Вододільному ( Верховинському ) і Полонинському хребтах, між якими лежить Міжгірна улоговина.
       Річка Ріка розділяє Верховинський хребет на масиви Бескиди та Горгани. Бескиди знаходяться на північний захід від верхів”я р.Ріка та мають висоти 800-1300 м. Гори мають м”які обриси, пологі схили, вкриті лісами, куполоподібні вершини. Верховинський хребет ще називають Вододільним , бо він є головним вододілом українських Карпат. На Міжгірній улоговині розміщені найбільші населені пункти Воловеччини: смт.Воловець , с. Н.Ворота.
      Гори Полонинського хребта відзначаються плоскими вершинами та крутими схилами. Переважні висоти 1400- 1500 м. На схилах- букові, буково-смерекові, ялинові ліси. Верхів”я хребтів та гір вкриті субальпійськими луками (полонинами), для яких характерні зарості чорниці (місцева назва яфини ), брусниці, ялівця, та різні види трав.
      Найвищі точки району : г. Пікуй ( 1408 м.), г. Темнатик ( 1347 м.).
      Найбільшою рікою Воловецького району є ріка Латориця. ЇЇ притоками є річки
Вича, Жденіївка, Бескид. Вони беруть початок на схилах вододільного хребта . З верхів”я полонин витікає велика кількість потічків. Ріки мають змішаний спосіб живлення: дощовий, сніговий, підземний. Режим–– паводковий .
      Клімат–– помірно-континентальний ( гірський ), тобто чітко виражені пори року . За рік випадає близько 1200 мл, що є досить великим показником вологості.
      Тривалість безморозного періоду до 120 днів. Переважають західні вітри, які приносять із собою циклони. Ясна , сонячна погода встановлюється при східному ,
південно-східному  вітру. З півночі по Міжгірній улоговині , на територію проникають холодні повітряні маси. Клімат на Воловеччині сприяє вирощуванню невибагливих холодостійких культур.
      Найтеплішою точкою району є с.Підполоззя, найхолоднішою–– с. Розтока.
      Схили гір в межах лісового поясу вкривають бурі гірсько-лісові та буроземно-підзолисті грунти. Кислотність цих грунтів висока. На території Воловецького району є вапняки , глинисті сланці, пісковики, галичник, розсипища природних самоцвітів ( гірський кришталь ).
       Рослинний і тваринний світ відзначаються різноманітним видовим складом.
В лісах ростуть переважно смерека , ялиця, бук, ясен, явір. Урочище Росішний багате буковими пралісами. Гірські хребти від Пашківців аж до Високого Каменя (поблизу с.Підполоззя ) –– це флористичний заказник “ Пікуй “, де під охороною багато цінних рідкісних рослин, в т.ч. лікарських. Пам”ятка природи, Високий Камінь, славиться тим , що його крутосхили найвищий у Карпатах ареал зростання
дуба скельного і сосни чорної. Зустрічаються у Верховинських лісах і такі релікти,
як тис ягідний ( урочище Кочилово ), кедр та ін. Багаті рідкісними цілющими травами ( зокрема ,арнікою гірською ) альпійські луки; конвалією, білоцвітом весняним, підсніжником–– лісові масиви; пізноцвітом осіннім і шафраном весняним –– долини. Серед багаторічних трав зустрічаються дивоквіти–гладіолуси дикі. Ці та ряд інших рослин занесені до Червоної Книги  і охороняються законом.